уласкавлювати

(власка́влювати), -юю, -юєш, недок., уласка́вити (власка́вити), -влю, -виш; мн. уласка́влять; док., перех., розм.

1) Ласкою, умовлянням спонукати згодитися на щось, із чимсь, схиляти на свій бік.

2) зах. Ми́лувати, амністувати.